Зима, що нас змінила

    21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до  курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами СНД. Поступальний рух колеса історії зупинено. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок  Революції Гідності.

    У лютому 2014 року вся Україна і весь світ стали свідками нестримної, відчайдушної боротьби простих українців, відданих патріотів за європейський вектор розвитку держави, за утвердження української нації, за гідне майбутнє для наступних поколінь. 

    Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн. А сама Україна – це територія гідності і свободи.

    З нагоди цієї дати учні Шполянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 підготували захід-реквієм «Зима, що нас змінила або 94 дні Євромайдану очима очевидців», приурочений вшануванню подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

    Метою заходу було не тільки бажання нагадати учням про ці визначальні події у новітній історії України, а й виховувати в них патріотичну свідомість, любов до Батьківщини, бажання стати гідними громадянами України.

    Учні 10-11 класів на чолі з педагогом-організатором Седик Г.О. та заступником директора з виховної роботи Лісогор Л.М. підготували захід, який нагадав присутнім про те, що кожен із загиблих мав свою сім'ю, батьків, друзів, свої захоплення, свої симпатії та невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, підкреслила, що з події Революції Гідності почався новий етап розвитку Незалежної України.

    Під мелодію гімну Небесної Сотні «Пливе кача» була запалена свічка, і всі присутні схилили голови у хвилині мовчання. Ще довго на очах учасників залишаться сльози, вони не дадуть пам’яті забути їх імена.